Затримання голови Верховного Суду України. Що відомо про найбільшу корупційну справу?

Новости Никополя

15 травня стало відомо про затримання голови Верховного Суду України Всеволода Князєва за підозрою в отриманні хабаря в майже 3 млн доларів. Ця справа обіцяє стати одним з найрезонансніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України.

Саме Верховний суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції в Україні. Тож імовірна причетність Князєва до корупційних схем робить його одним з найвищих за статусом українських чиновників, спійманих на хабарі.

«Це найбільш резонансна справа за період діяльності НАБУ і САП і найбільше викриття найвищої посадової особи в судовій гілці влади», — заявив на брифінгу 16 травня директор НАБУ Семен Кривонос.

Увечері 15 травня ​Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у Верховному Суді, у яку було залучено керівництво та, ймовірно, судді цього органу. У першому повідомленні САП та НАБУ не було озвучено прізвищ, проте згадувалося про отримання «неправомірної вигоди» та було наведено фото кількох десятків пачок з доларовими банкнотами, розкладених на дивані.

Одночасно кілька українських видань повідомили про перші деталі справи. Стало відомо, що НАБУ та САП викрили главу Верховного Суду Всеволода Князєва на спробі отримати хабар сумою близько $3 млн (згодом було уточнено, що йдеться про суму $2,7 млн). Повідомлялося про слідчі дії вдома у судді, а радник голови МВС Антон Геращенко заявив, що Князєва затримано.

Обшуки пройшли ще у 18 суддів Верховного Суду. У справі був задіяний детектив під прикриттям. Тепер антикорупційні органи мають підготувати подання до Вищої ради правосуддя для отримання дозволу щодо подальших процесуальних дій стосовно судді.

Геращенко уточнив, що у справі Князєва йдеться про хабар від осіб, що представляли інтереси бізнесмена Костянтина Жеваго.

Менше ніж місяць тому, 19 квітня, Верховний суд України (ВСУ) виніс рішення, що стосувалося інтересів бізнесмена. «Костянтин Жеваго захистив свій головний актив», — писав тоді український Forbes. Суд залишив компанії Жеваго 40% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату в тяганині, що тривала з 2005 року.

На брифінгу 16 травня, в якому взяв участь директор НАБУ Семен Кривонос та представники САП, було озвучено такі факти про розслідування справи Всеволода Князєва:

  • голова Верховного Суду Князєв — один з двох затриманих, водночас «вживаються заходи щодо перевірки причетності інших осіб до правопорушення»,
  • 3 травня було передано перший транш хабаря, 15 травня — другий транш, керівництво Верховного суду спіймали «на гарячому»; кошти вилучено;
  • пропозиція хабаря дійсно стосувалася судового рішення Великої палати Верховного суду в інтересах власника групи Фінанси та кредит Костянтина Жеваго;
  • слідчі дії — зокрема щодо інших суддів — ще тривають, про підозру поки не повідомлено жодній особі, однак «вона готується і буде вручена»;
  • загалом йдеться про діяльність «злочинного угруповання», яке керівники НАБУ і САП називають «бек-офісом Верховного суду»;
  • інформацію про діяльність угруповання детективи отримали на початку 2023 року, було проведено «колосальну роботу по документуванню роботи цього офісу, який прикривався наданням легальних юридичних послуг». «Адвокатське об’єднання виступало посередником між керівництвом суду і тими, хто хотів за неправомірну вигоду вирішити свої питання в суді. Це стосувалося не лише Верховного суду, але й більшості судів на території України», — пояснили представники САП на брифінгу, додавши, що додаткове розслідування буде продовжено;
  • справу порушено за двома статтями про отримання неправомірної вигоди (ст. 368, ч. 4) та про пропозицію чи обіцянку отримання такої вигоди (ст. 269, ч. 4), санкція передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі.

19 квітня 2013 року Велика палата Верховного Суду скасувала визнання недійсним договору 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, що входить до компанії Ferrexpo Костянтина Жеваго, та передачу їх колишнім акціонерам підприємства.

У 2002 році компанії, пов’язані з Костянтином Жеваго, придбали зазначені акції у чотирьох офшорних компаній: Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited та Gilson Investments Limited. Згодом після кількох додаткових емісій, а також примусового викупу акцій у міноритаріїв, єдиним акціонером Полтавського ГЗК стала гірничорудна компанія Ferrexpo.

У 2005 році чотири компанії звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та проведення допемісій. Компанії просили, зокрема, стягнути з Ferrexpo AG на їх користь пакети акцій у розмірі 12,1378%, 12,1378% та 6,5946% відповідно.

Своєю чергою, Костянтин Жеваго заперечує причетність до ситуації навколо Верховного суду. Бізнесмен назвав «повністю неправдивою» інформацію про те, що хабар суддям нібито пропонували люди, що діяли в його інтересах.

Він також назвав квітневе рішення Верховного суду «юридично вивіреним» і заявив, що воно було прийняте «не в моїх особистих інтересах, а в інтересах великої, публічної компанії з шановними акціонерами, що торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі».

Жеваго стверджує, що в такий спосіб суд запог спробі «сумнівних офшорних компаній, пов’язаних із фігурантами списків санкцій США та Європи, зокрема громадянами Росії, здійснити рейдерське захоплення великого промислового активу».

Бізнесмен запевнив, що у разі потреби він та юристи відповідних компаній готові надати всі належні пояснення слідству та судовим інстанціям. Жеваго припустив, що гучний скандал може бути пов’язаний зі спробою дискредитації Верховного Суду, а правоохоронні органи, які публічно заявили про ознаки хабарництва, «мають довести свої звинувачення шляхом доказового слідства із вироком суду».

Політолог Олексій Кошель нагадав, що Верховний Суд України уже реформували, а виявлена в ньому корупційна схема — наслідок половинчастих рішень влади.

«Мені хочеться навіть більше не аналізувати цю ситуацію, тому що факт корупції є: все було чітко продемонстровано, навряд чи можуть бути сумніви. Думаю, що під час обшуків в інших 18 суддів ми також побачимо пачки з доларами — можливо, меншу кількість, можливо, в іншій обстановці. Але факт корупції має місце», — зазначив Кошель.

Друзі, підписуйтесь на канал газети «Нікопольська правда» у Telegram, а також приєднуйтесь до нас у Facebook та Instagram.

Оставьте комментарий первым on "Затримання голови Верховного Суду України. Що відомо про найбільшу корупційну справу?"

Оставьте комментарий