Сьогодні рідні, колеги, друзі, представники влади та небайдужі мешканці міста провели в останню путь нашого земляка, солдата рідного 301-го зенітного ракетного Нікопольського полку Яценка Андрія Ілліча.

Чоловік пішов служити добровольцем від початку повномасштабного вторгнення. Він розумів важливість захисту Батьківщини, тому віддано служив механіком-водієм.

Цю професію любив і в цивільному житті. Андрій добре розбирався в машинах, тримав їх в ідеальному стані та чистоті. Інтерес до автотехніки прищеплював й сину, вдвох вони відремонтували не одну машину.

Андрій був гарним сім’янином, люблячим батьком для доньки та сина, надійним чоловіком для дружини. Завжди підгримував своїх рідних і словом, і ділом. З турботою ставився до батьків. Хазяйновитий, душа компанії, щирий та чуйний. Андрій завжди приходив на допомогу всім, хто цього потребував.

До війни довгий час працював на Нікопольському заводі феросплавів. Колеги пам’ятають його як працьовитого та відповідального робітника. Андрій мріяв після війни розвивати власну справу та проводити більше часу з родиною. Але ворожа ракета вмить обірвала всі плани та мрії солдата, вірного патріота країни.

Вічна шана та слава захиснику України! Ширі співчуття родині та близьким.