Українські біженці, які приїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни, працевлаштовуються значно швидше, ніж мігранти попередніх хвиль. За даними Інституту досліджень ринку праці, які передає DW, близько 50% українців, що прибули в перші шість місяців після вторгнення, змогли знайти роботу – на кілька років раніше, ніж це вдалося мігрантам 2015 року.

Чому українці швидше знаходять роботу?

Основними факторами швидкої інтеграції називають:

• високий рівень освіти українців,
• спрощений правовий статус без класичної процедури надання притулку,
• можливість одразу виходити на ринок праці.

Багато українців мають професійний досвід, який затребуваний у німецькій економіці, зокрема у:

• медицині,
• соціальній сфері,
• промисловості та сфері послуг.

Водночас психологічні травми, пов’язані з війною, вимушеною міграцією та невизначеністю майбутнього, стримують повноцінну інтеграцію.

Значну частину українських біженців становлять жінки з дітьми, які виїхали без партнерів через обмеження на виїзд чоловіків призовного віку. Це обмежує можливості для повної зайнятості: у вересні 2025 року лише 21% українок, що самостійно виховують дітей віком до трьох років, мали роботу.

Що заважає українцям повністю інтегруватися?

Через поширену часткову зайнятість багато українців навіть після працевлаштування отримують соціальну допомогу. У першому півріччі 2025 року 41% українців, що працюють, проживали в домогосподарствах, які отримували додаткові державні виплати, при цьому найвищі показники фіксувалися у сім’ях з дітьми.

Таким чином, українські біженці демонструють швидку інтеграцію на ринку праці Німеччини, проте структурні фактори – догляд за дітьми, психологічні наслідки війни та часткова зайнятість – все ще обмежують їхню повну економічну інтеграцію у країні.